Чому люди рятують і вбивають, пробачають і мстяться, люблять і ненавидять? Один вказуватиме на емоції, другий — на гормони, третій шукатиме причини в дитинстві, а четвертий — у середовищі. Хто має рацію? Усі й ніхто водночас. Бо для повної картини потрібні аргументи з кожної галузі.
Як пояснити пасивну агресію «підрізаного» водія? Чому в підлітковому віці дітям «зносить дах» і вони втікають із дому чи ув’язуються в сумнівні компанії? Чому нас нудить не тільки від зіпсованої їжі, а й від подій? Як вияв люті однієї людини зміг перерости у 20-мільйонний протест — Арабську весну? Це й інше в людській поведінці різнобічно пояснює Сапольскі.
Для широкого кола читачів, усіх, хто хоче дослідити біологію насильства, агресії та конкуренції — типів поведінки й імпульсів, що за ними стоять, вчинків індивідів, груп і держав, а також дізнатись про те, чого біологія може навчити нас: співпраці, потребі в симпатії, примиренню, емпатії й альтруїзму.
Книжка Сапольскі — спроба скласти пазл з того, що ми знаємо про мозок, гени, культурний вплив, еволюційні зміни й навіть систему кримінального правосуддя. Автор звертається до наукових досліджень, робить екскурси в історію, а щоб читач не занудьгував — розбавляє оповідь неповторним гумором. Повнішу, цікавішу й дотепнішу книжку про те, як ми поводимося, годі й уявити.
Роберт Сапольскі— американський нейроендокринолог, професор біології, нейронауки і нейрохірургії в Стенфорді, науковий співробітник Національних музеїв Кенії. У 2008 році отримав Премію Карла Сагана за популяризацію науки. Публікується у New York Times, Wired, журналі Стенфордського університету. Його книжка «Чому зебри не страждають на виразку» стала бестселером та основою документального фільму National Geographic про стрес.
