Відьмак. Останнє бажання (1)

Магія Анджея Сапковського — у його вмінні з ліризмом і сарказмом створити уявний світ, кожен з мешканців якого, кожне місце і кожна подія настільки нагадують нам світ реальний, сучасний, що відірватися від книжок неможливо.
Дуже давно, коли людська раса тільки обживала ворожий світ, а маги у своїх вежах займалися лише високою наукою чарівництва, було створено гільдію відьмаків — ремісників від магії, яких навчали вбивати темні породження потойбіччя: віїв і віпперів, мантикор і гулів, грифонів і брукс-вампіриць. Але з часом страшних почвар меншало, меншало й тих, хто мусив захищати від них людей, — і дедалі частіше відьмакам у спину летіли з-за парканів прокльони та каміння. Від Яруги до Драконячих гір мандрує один з останніх відьмаків — Ґеральт із Рівії, зустрічаючи людей та істот, які чимось дуже нагадують персонажів відомих казок, та намагаючись зрозуміти, чи залишилося у ньому самому хоч щось від людини, чи він — тільки додаток до двох своїх мечів: звичайного залізного та відьмачого, з карбованим руків’ям та срібним клинком, який колись стане для нього мечем призначення…