Літо, коли в моєї матері були зелені очі

«Літо, коли в моєї матері були зелені очі» Тетяни Цібулеак — це сильний, щемкий роман про пам’ять, втрату та шанси на примирення. Герой — художник Алексій — живе у депресії та творчому застої після трагедії, що зруйнувала його родину. Його психіатр радить повернутися до останнього літа, яке він провів із матір’ю у маленькому французькому містечку — літа, коли зникла його сестра. Саме це спогад про те «останнє літо» стає точкою відліку для подорожі у глибини емоцій та травм.

Тетяна Цібулеак веде читача через біль відчуження, відчуття втрати, провини та надії на прощення. Через щемкий і правдивий погляд на стосунки матері і сина, роман торкається найпотаємніших ран душі — від зради пам’яті до пошуку примирення. Кожна сторінка сповнена болю, але також — тихої, крихкої надії, що дозволяє зцілитися. Від першої до останньої думки — це історія про те, як прозріння та любов можуть стати рятівним промінцем для тих, хто втратив близьких.

Це видання іспанською мовою від видавництва Impedimenta (264 сторінки) повертає цю магнетичну історію до читачів, які шукають глибокі, емоційно правдиві романи. «Літо, коли в моєї матері були зелені очі» — книжка для тих, хто не боїться зазирнути у минуле, аби знайти шлях до розраду та прощення.